Введення.

Про клуб. Про напрямки. Про діяльність. Про підсумки. Про перспективи...

Регіональний Клуб Породи Німецький Дратхаар створений за ініціативи власників німецького дратхаара Дніпропетровської,Запорізької,Київської і Миколаївської областей і в першу чергу сприяє цілеспрямованому розвитку породи, отримання надійного, всебічно підготовленого помічника на полюванні,  який відповідав би високим робочим якостям і естетичним вимогам  стандарту. До діяльності клубу залучені предстваники інших областей, міст,селищ , яким цілі і завдання клубу зрозумілі і вони їх охоче підтримують. Робота клубу вибудовується на засадах: добровільності, свободи, єдності  та спільного  інтересу у розвитку не тільки породи німецького дратхаара ,а і розвитку мисливського собаківництва як такого. Клуб, одним з перших підтримав ініціативу створення ФМСУ як спеціалізованної організації/колективний член Федерації з 2004 року Свідоцтво №7/, керуючись тим, що ФМСУ  стане рушійною, консолідуючої силою, яка буде відбитком інтересів всіх організацій які займаються, виключно, мисливськими собаками. Врешті решт такий підхід дав свої позитивні наслідки, попри різномаїття поглядів і корпоративних інтерсів. Останне дошкуляє, але думаю, що це наслідки періоду росту організації. Підкреслю, Федерація повинна враховувати і консолідувати будь які підходи до розвитку мисливського собаківництва і беззаперчно не повинна бути адміністративним органом. Для громадських об»єднань адміністрування є шкідливим і небезпечним. Тільки взаємоповага, врахування загальних інтересів буде сприяти всібічному розвитку всіх учасників зайнятих у розвитку мисливського собаківництва.

На протязі 10 років, з початку заснування, Рада клубу, її комісії поступово проводили і  проводять діяльність виходячи з необхідності вдосконавлювати всі напрямки сталого  розвитку породи. Розвиток і зберігання породи можливі за умов постійного спілкування власників їх активної участі у організаційній роботі , селекційної діяльності клубу, племінній справі, заходах з мисливського собаківництва всіх рівнів. Головний напрямок розвитку породи полягає у тезі:  від робочих якостей – до типу.

З 2005 року клуб наполегливо шукав підходи для встановлення контактів з міжнародними організаціями також напрямку. З цього приводу за ініціатив клубу у 2005-2007 роках почалося проведення монопородних виставок/1 і 2 виставки/,з 2008 року було започато проведення спеціалізованнх виставок під брендом континентальні лягаві, де переважне місце займали породи німецького дратхаара і німецького курцхаара.  Якщо на першому етапі невелика перевага, у кількісному складі, була за німецьким курцхааром, то останні 3 рокі ми спостерігаємо тенденцію виходу не перші позиції німецького дратхаара. Це не похвала, не самовпевненість. Це та кропітка робота, яка пов»язана з ініціативою окремих власників, організацій, які культивують розвиток породи, підтримка громадскості дратхааристів в цілому. Перші виставки пройшли під українськими експертами/Грановський В.К.,Біляєв Ю.Ф/. Першу виставку континеталів, ринг німецького дратхаара, проводив Турок О.З./Республіка Білорусь/, друга під головуванням А. Браблетца/Польща/, треття під головуванням К-Ф Бьосінга/Німеччина/, четверта під головуванням О.  Брюгера/Німеччина/, п»ята під головуванням Н.Фейербаха/Німеччина/. У 2013 році клуб провів 3 монопородну виставку під головування С.Голіка/Росія/ - самий представницький захід за останні роки/103 експонента/. Наше завдання було звернути увагу міжнародних організацій на наявність, у клубі, в Україні в цілому, високопродних німецьких дратхаарів. Нагадав би що за участі клубу було запрошено на Всеукраїнські виставки Е. Ангельбауєра /Австрія/ і О. Солдатова/Росія/, дорeчі вице - президентe DDWV e.V. Такі ініціативи не пройшли поза увагою. У 2009 році клуб був прийнятий у DDWV e.V. -  постійним членом.З цього приводу хотів би подякувати власників німецького дратхаара з полтавщіни/ ініціативи Шелехова С.О./, харківщини(іниціативи Горського Ю.В./, дніпропетровщини/ініціативи Наумова М.І./,луганщини/ініціативи Чистова Я.В./,вінничини/ініціативи Шевченко І.М./,хмельниччини/ініціативи Матусяка Е.В., ковельщини /ініціативи Дріля І.Ю./, кіровоградщини/ініціативи Скуртова В.В./, миколаївщини/ініціативи Катрича С.О./, запоріжчини /ініціативи Фіберга В.І./, АР Крим/ініціативи Кобцева С.В./, та багатьох інших, які вболівали і вболівають за дратхаарину  справу. Тобто робота проведена, ціль досягнута.  Це статистичний факт. Взятий темп треба нарощувати, але вже за  діяльності вітчизняних експертів, які отримали сертифікацію з німецьких правил, пройшли не одне стажування під провідними експертами. Потрібно шукати нові підходи до організаційної роботи з породою. Німецькі спеціалісти з породи, здебільшого, нам потрібні, у нинішніх умовах обізнаності наших експертів, як консультанти - спостерігачі. Підсумком проведеної діяльності було прийняття клубу у 2009 році постійним членом  DDWV e.V./ foderativen Mitglied(regular member)  in Deutsch-Drahthaar Weltverband e.V. Dietersheim - Oberrosbach, den September 2009/.

 

За ініціативи  клубу, у 2009 році , була подана пропозицію до  Федерації, що до адаптування з подальшим введенням і затвердженням версії німецьких правил/VZPO/ ,у розділах VJP-HZP-VGP та у частині окремих правил випробувань - Btr,Vbr,SwP, для впровадження  польової підготовки з породою на території України. Це знайшло підримку  22.05.2012 року на сумісному засіданні президій КСУ-ФМСУ. Правила затверджені і діють. Бажано доопрацювати розділ VGP  у тому оригінальному виді в якому вони існують. Клуб провів з 2012 по 2014 рік – 3 випробування з VJP. У 2014 році була спроба проведення випробувань Btr, але учасники  які взяли участь не подолали вимог з цієї дисціпліни. Прикро. Але є привід працювати. Сьогодні  треба нагально подумати про організацію і проведення HZP і VGP. Клуб над цим працює і у найближчий час представить загалу конкретну пропозицію з цього приводу.

У 2013 році представниця клубу Lady 11 vom Liether-Moor вл. Фіберг В.І./Запоріжжя/ успішно пройшла випробування HZP 80-Хегевальду, які проводилися в м. Гроссефен/Німеччина/.З  223,5 баллами вона посіла 114 місце з 212 представленних собак. Для клубу це  успіх. Ми сподіваємося, що  знайдемо у собі сили продовжувати цей напрямок.

На протязі 10 років клуб не полишав активну польову підготовку німецького дратхаара, проводячи внутрішні випробування ,змагання, де ми мали змогу наочно бачити свої здобутки. Активно брали участь у всеукраїнських змаганнях у яких не пасли останніх. Тобто порода весь час на виду. Але важливо інше. Своїми заходами ми намагалися і намагаємося прививати членм клубу, іншим учасникам наших заходів загальну культуру спілкування, отримання кваліфікованної експертизи і інформації про ті чи інші рішення наслідком яких є отриманий результат. Не помилюся якщо скажу, що нам це вдається. Загалом за 10 років у  польових заходах прийняло участь  понад 1000, а у виставках найвищого рівня понад 325 учасників клубу.

Племінна робота один з найважливіших розділв роботи клубу. Ми  намагаємося у цій справі  головним кутом зробити заводчика німецького дратхаара. Плановість, обговорення пар плідників, рекомендації , як найкраще вступити з тієї чи іншої пари все це має місце. Є певні результати. Ми констатуємо, що порода придбала якнайбільше властивостей стандарту -FCI 98. Є експоненти які відповідають високим міжнародним стандартам. Є розвиток. Можна сказати що рівень породного типу достатньо високий. Але це не повинно нас заспокоювати. Теми «модних собак» або «модних питомників» присутні у загальній діяльності. Ми не можемо спиратися тільки на закордонний досвід, або на разномаїттся імпортних кровних собак. Та породна «мозаїка» яку ми сьогодні маємо, може залишитися «мозаїкою». Ми не підішли ні на крок для створення  породних пітомників, де можна булоби сконцентрувати племінну діяльність у повному обсязі, як на розвиток так і на відповідальність за наслідки. Вважаю, що нам ще не вдалося сформувати культуру заводчика до тої ступені після якої настає повне розуміння племінної справи, а головне чіткої позиції – я це можу зробити, я за це відповідаю. З розумінням того що порода ще досить молода, тільки у 1965 року були прийняті основні принципи розведення, які були затверджені німецькими селекціонерами у племінному Положенні розведення, племінному Статуті, прийнятий міжнародний стандарт-FCI 98. Цей процес триває досі. Ми ще не підійшли до того щоби самим хочаби один раз на 3-5 років обговорювати такі проблеми. Ми постійно озираємося на досвід родоначальників породи. Позиція правільна. Але і ми вже маємо певний досвід.Поголів»я німецького дратхаара за різними оцінками ставить від 1700 до 2000 голів. Це 3-4 поголів»я, за кількісттю у Європі. Невже це не привід для розмірковувань, аналізу, висновків, пропозицій. Вважаю це булоби корисною співпрацею для всіх сторін процесу  у рамках КСУ,ФМСУ, УТМР,DDWV e.V.,VDD.

Ще один аспект не оминає нашої діяльності – ветеринарне забезпечення. Нажаль ця робота знаходиться на низькому рівні. Довести її до рівня  європейських країнах у нас немає можливостей. Але разом з тим, до цього треба наполегливо йти. Обов»язковим повинно бути проведення аналізів на HD-frai/дисплазія/, OCD/остеохондрит/, VW/фактор  Вілібранда/. Якщо ми зуміємо організувати названі тести, мі уникнемо багатьох  наслідкових причин у розвитку породи. Цілеспрямовано будемо сприймати особисті рішення у прийняті  тих чи інших завдань особливо у племінній справі. Без кваліфікованої ветеринарної допомоги нам не обійтися. Підкреслюю не на рівні особистих знань/освітньої підготовки/, а за рекомендаціями фахових спеціалістів. У травні 2014 року клуб домовився з одним з провідних ветеринарних лікарів С.В.Величко/м. Київ/ про співпрацю з цього напрямку. Тим паче що на липень і серпень запланована сертифікація  фахівців і обладнання для цих обстежень.

Породники у різний спосіб себе організували: створюючи клуби, представництва, породні напрямки, тощо. Це нормальний процес розвитку. Важливо все надбане не розгубити. У цій справі не буде переможців і переможених, я в цьому впевнений. Ми вже переконалися, що від великих утворень розмивається суть досягнення цілей і  задач, які перед  собою ставлять ентузіасти справи. На заваді цього стоїть той хто більше всього галасує за діло, а всі підраховують виделки  у їдальні…

Попри всі розбіжності ми приречені або вирішувати  спільно напрямки розвитку породи, або займатися особистим піаром «примарних» досягнень. Повірте на слово. Всі етапи росту було пройдено. У сухому залишку одне: німецький дратхаар та його власник. Як сумістити  всі протилежності у одну спільну справу ? Не важливо кому що подобається, або чиниться будь чому спротив. Важливо інше. Розуміння загальних законів розвитку будь якої справи. Я розумію що німецький дратхаар  залишиться німецьким(!?), бо він такий за своєю природою. А от щоби уникнути помилок, щоби німецький дратхаар в України  посів одне з провідних місць за популярністтю, привабливісттю широких верств мисливців, це справа тих людей які нею опікуються.Сама по собі, вона, ця справа, загальна, громадська, і залежить від конкретних людей які своїми вмінням, організаційними навичками і практичною діяльністю  зуміють створити такі умови, що всім учасникам процесу буде цікаво брати участь у середовищі однодумців, які своїми діями створять основні напрямки розвитку на багато років уперед.  Небезпечність полягає у наступному. Тільки справа комерціалізується, вона зникне. Можна заперечити. Одне другому не завадить. Це так. Але думати треба не про вигоди, а про підсумки. Думати треба не про те що ми сьогодні маємо. Це нам зрозуміло. Думати треба про те,  що прийде на зміну, тому що у нас є.  Це і є  мистецтво організації справи – німецький дратхаар.

Щодо перспектив. Ми зробили тільки перші кроки. Ще багато чого треба. Для цього не потрібні загальні об»єднання. Вони нічого не вирішують і нічого не додадуть. Час підтвердив такі припущення. Для цього потрібно одне – спільна домовленість всіх учасників, що ми разом рухаємося у правільному напрямку де основними критеріями є: загальні вимоги до розвитку породи; виконання положень, правил, настанов, та приписів; дотриманя культури спілкування та співробітнецтва/ система компромісів/;культура племінної справи. Важливо зрозуміти: успіх кожного власника, це успіх породи, зростання  розвитку породи в цілому - це успіх всіх  хто цією справою опікується…

 

З повагою С. Сіроштан

 

Позвонить!